^На початок
На Алеї Героїв відбулася виховна година «4 роки: секунди, години, дні…» у групі 34, яку провели класний керівник Олена Богодарова та майстер виробничого навчання Олександр Ковп. Захід став глибоким і щирим вшануванням пам’яті загиблих захисників України та нагодою осмислити шлях, який пройшла наша держава за чотири роки повномасштабної війни.
Алея Героїв — простір пам’яті. Саме тут, серед портретів воїнів, синьо-жовтих прапорів і живих квітів, студенти говорили про те, як чотири роки війни змінили кожного з нас. Кожна секунда — це чиєсь життя, кожна година — це чиясь боротьба, кожен день — це випробування на мужність і віру.
Під час заходу лунали поетичні рядки, роздуми про перші дні вторгнення, про тривоги, втрати й водночас — про незламність українців. Студенти ділилися особистими переживаннями, говорили про те, як подорослішали за цей час, як навчилися цінувати підтримку, родину, мирне небо.
Історія, що болить кожному
Особливо зворушливою стала розповідь про Сергія Горожанкіна — брата одного зі студентів, який загинув на війні, не дочекавшись свого двадцятиріччя.
Присутнім розповіли про його дитинство, мрії та свідомий вибір стати військовим. Із юних років Сергій прагнув служити Україні, підписав контракт і став десантником. Він ніколи не скаржився на труднощі, завжди заспокоював рідних короткими дзвінками: «У мене все добре». Він планував навчатися у військовій академії, мріяв про майбутнє, про святкування свого двадцятиріччя разом із мамою… Та 12 березня 2022 року його життя обірвалося під час бойових дій.
Його історія — це не просто рядок у літописі війни. Це біль родини, це втрата для громади, це приклад справжнього патріотизму й сили духу.
Студенти вшанували пам’ять Героя хвилиною мовчання, поклали квіти. У тиші Алеї Героїв кожен усвідомив: пам’ять — це наш обов’язок. Поки ми пам’ятаємо — живе правда, живе подвиг, живе Україна.
Чотири роки — це тисячі секунд болю й надії. Але це й тисячі секунд мужності. І саме від нас залежить, щоб кожна наступна секунда наближала Перемогу.
Слава Україні!
Завдання ліцею навчити жити!
Виховання вирішує долю людини!
Ми творимо Людину!
Освіта скарб, ми ключ до нього!
Навчаємо розумом, виховуємо серцем!