^На початок
Поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять… Немов будять приспану і присипану порохом забуття нашу пам’ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність нашої української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики…
Завдання ліцею навчити жити!
Виховання вирішує долю людини!
Ми творимо Людину!
Освіта скарб, ми ключ до нього!
Навчаємо розумом, виховуємо серцем!