Ти незабутній тихий плин Дніпра,

Ти нива, що яскраво колоситься.

Ти з тих, яка нікому не скориться,

Ти та земля, яка була до нас,

Ти та, якою зміг колись я полониться.

Скількох героїв ця земля зродила,

Подарувала їм путівку у життя…

Скількох війна проклята загубила

Синів, які пішли без вороття…

Ти - героїня, та нема в тобі гордині.

В тобі лиш спогади, що викликають сум...

І шана через те, що не ставала на коліна

Ніколи, нізащо, ні перед ким!

Ти завжди є, була і завжди будеш…

Ти з тих, яка живе, допоки любиш!

Людмила Захарова