Під такою назвою у нашому ліцеї пройшов захід, присвячений 70-й річниці Перемоги.
   Ведучі літературно-музичної композиції Олександра Курганова та Дмитро Денисенко розповіли про те, що перемога дісталася нам ціною надзвичайних зусиль. Ціною життя і здоров’я фронтовиків, сльозами матерів, жінок, дітей, ціною ненароджених поколінь.

   Директор ліцею Олександр Чернобель привітав присутніх з Днем Перемоги. У своєму виступі він наголосив, що минають роки, відлітають у вічність, але є один день, який ніколи не буде стертий із пам'яті нашого народу. Це 9 травня – дата, означає визволення нашої рідної землі від фашистських загарбників і перемогу усього людства над злом війни. І скільки б років не минуло після закінчення війни, ми повинні пам'ятати і не зітерти з пам'яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за Батьківщину.

    Від імені ветеранів праці та дітей війни виступив Лелюх Іван Тихонович. Він пережив лихоліття тієї страшної війни. Головним в його промові було донести до нинішніх поколінь, що наш народ залишився незламним у титанічній битві, рівної якій не знала історія. Ми прагнули перемоги понад усе - і перемогли.

   Бібліотекар Лідія Костюк сказала, що сьогоднішня літературно-музична композиція – це лише маленька часточка великої пошани живим і пам’яті полеглим. 

   Все менше й менше залишається ветеранів серед нас. Ми - останнє покоління, яке ще може почути про Велику Вітчизняну війну від її учасників – наголосили учні в ході заходу. Саме ветеранам була присвячена пісня «Солдат» у виконанні Владислава Лопатіна та «Балада про матір» у виконанні Юлії Волошин.

   У виконанні чоловічого вокального ансамблю прозвучали пісні «На безіменній висоті» і «Журавлі», а у виконанні вокального гурту дівчат груп №10 та №20 – пісні «Маки» і «Про ту війну».

     Танцювальним колективом ліцею були представлені хореографічні композиції «Моряцька» та «На чужині».

   Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих у Великій Вітчизняній війні.

   Не можна дозволити собі забути події тих днів. Пам'ять потрібна живим, щоб ніколи і нікому більше недовелося пережити це знову.